Вітаємо на офіційному сайті Зеленодібрівської сільської ради.

Село Зелена Діброва розташоване за 25 км від географічного центру України, за 35 км – від райцентру та залізничної станції Городища.

            У 60-х роках на території села була розміщена центральна садиба колгоспу «Маяк», в користуванні якого було 1465 га, в тому числі 1365 орної землі.  Чисельність населення у 1960 році – 1223 особи.

            З кінця середини 50-х років головами колгоспу були: Похилюк П. К., Анчевський С.М., Лелека К.К., Скуцький Ф.К. А у сільській раді головували Маслянич Я.С., Похилюк Г.І., Данильченко Л.В., Похилюк П.І., Білик П.В., Нечитайло І.Т., Кириченко С.А. Багато зусиль докладалося на відбудову господарства, придбання основних засобів виробництва, техніки, побудову виробничих приміщень, завезення продуктивного молодняку худоби.

            З 1955 - 1960 р.р. головою колгоспу був Губатий П.І., а головою сільської ради – Кириченко С.А. З 1960 – 1966 – голова колгоспу – Шевченко О.Д. Головами сільради були: Кириченко С.А., Нечитайло Г.О., Кушнір В.М., Охріменко В.П., Мороз І.Р. За цей час побудовано сільський Будинок культури, контору, сільську раду, дитячий садок, лазню та розпочато будівництво птахоферми на 40 тис. голів.

            З 1966 – 1971 голови колгоспу: Дудник В.М., Сукач С.В., Литвин О.М. Голови сільради: Мороз І.Р., Прокопенко В.Ю., Писаренко Г.С., Кириченко С.А. побудовано продуктовий магазин, ФАП.

            З 1971 – 1976 р.р. – голова колгоспу Чепурнов М.А.,  голова сільради – Кириченко С.А. Продовжено будівництво птахофермів, підвал і приміщень у садово – огородній бригаді, прокладено дорогу до села з твердим покриттям.

            З 1976 – 1987 р.р. – голова колгоспу Бондар В.В., голова сільради – Каракоця І.І. Розпочато реконструкцію тракторної бригади. Облаштовано силосні ями, під’їзні дороги до ферм, побудовано склад запчастин, закінчено будівництво птахоферм. Побудовано школу.

            Кількість жителів на 1978 рік – 1002 особи. Кількість дворів – 363, житлових будинків – 383. Площа під селом – 232,1 га. З вищою та середньою освітою – 65 осіб. Існував комбінат комунального господарства по обслуговуванню населення (річний об’єм робіт 26 тис. карбованців.). На фермах ВРХ було 700 голів. Працювало 390 осіб. А на конефермі – 5о голів, працювало 2 особи. Машино – тракторний двір на 24 одиниці і працювало 44 особи.

            З 1987 – 1989 – головою колгоспу був Лапченко В.В., головою сільради – Годований В.Ф. Побудовано літні табори для тварин, вагову, платну бензозаправку, розпочато будівництво промтоварного магазину, реконструйовано токарний цех, тракторну бригаду. Прокладено дороги з твердим покриттям по вулицях села.  Закуплено нові трактори й вантажні автомобілі. Для молодих спеціалістів і працівників ксп «Маяк» побудовано 8 житлових будинків.

            З 1990 – 1996 р.р. – голова колгоспу Демченко П.В., голова сільради – Годований В.Ф. Для потреб колгоспу придбано нові автомобілі: КАМАЗ, КАЗ, ГАЗ – 53 (3 шт.), «Волга – ГАЗ - 31», придбано в відмінному стані ЗІЛ – 131; трактори: Т -150 (гус.), Т-150 (кол.), МТЗ -50, комбайн «Нива», силосозбиральний комбайн КСК – 100, мажари (6 шт.0, кукурудзяно – збиральний комбайн «Херсонець», бурякозбиральний комбайн 2БМ – 6, сівалки бурячні (3 шт.).

            Побудовано критий тік, заправку в тракторній бригаді, майже закінчувалося будівництво авто гаража, реставрувалося приміщення для ВРХ та свиноферми. Будувалися літні табори для ВРХ, асфальтувалася вулиці села.

            Побудовано 2 житлові будинки для молодих спеціалістів та вчителів. Придбано для будинку культури музичний комплекс «Естрада з магнітофонами».

            З 1996 – 2000 р.р. ксп «Маяк» реформовано в СТОВ «Діброва», засновником і директором був Уманець М.М. у 1995 році розпочато роботу по розпаюванні землі колишнього ксп, а в 1996 – видали земельні сертифікати.

            З 2000 – 2002 р.р. землі жителів села та сільської ради орендує ПК «Укрпродукт», генеральним директором якого був Рибченко О.В., керуючий – Уманець М.М., потім Озірний І.Д.

            У колективі господарства залишилось 2 комбайни «Нива», 20 тракторів, 13 коней, 91 корова, 48 свиней, 100 телят. Рибченко призупинив нищення й продаж колективного майна, допомагав інвалідам, одиноким, ветеранам, школі і селу.

            З 2002 року баланс земель Зеленодібрівської сільської ради складає 1773, 0 га: ріллі -1361,5 га, територія села – 278,3 га, землі запасу – 146,3 га, землі резерву – 188,8 га. всього земельних паїв – 480, їх площа – 1029,45 га.

            З 2002 року землі Зеленодібрівської сільської ради орендує ПК «Укрпродукт».

З 2003 і по сьогоднішній день  – СПОП «Відродження» (генеральний директор Ляшенко Ю.В.). За рахунок орендаря виготовлено державні акти на землю, завершено розпаювання майна і видано майнові сертифікати. 

У лютому 2003 року при сільській раді створено комунальне господарство по обслуговуванню населення, йому виділено майно: трактор МТЗ – 80, плуг, культиватор, причіп, комбайн «Нива», вантажний автомобіль, млин, пилораму, деревообробні верстати. Директором призначено Тихоновського Г.П.

Першим підприємцем села з 2000 по 2002 рік був Клименко Ю.П., який мав приватну олійницю. З 2000 року підприємницькою діяльністю по забезпеченню продуктами харчування, господарськими товарами займається Щербак С.І. А на 2013 рік – підприємці Столяренко О.І., Калініченко З.С.

З 2002 року головою сільської ради обрано Щербака І.В. За бюджетні гроші було реконструйовано церкву і встановлено на ній купол, створено комунальне господарство при сільській раді, придбано комп’ютери для сільради та шкоди, для потреб громади – новий автомобіль «Таврія», музичний центр (караоке) «Самсунг» для проведення різноманітних заходів у школі і СЦКД. Встановлено сучасну огорожу біля школи і медпункту, а також сільському цвинтарі. Проводилася робота по озелененню села.  Встановлено пам’ятник на могилі Катерини Красицької (2006 рік), пам’ятний знак на місці садиби Красицьких (2007 рік), пам’ятник П.Ф.Лебединцеву (2010 рік), створено сільський краєзнавчий музей у 2006 році і перенесено його у відбудоване приміщення колишнього дитсадка «Волошка» у 2008 році. На всіх вулицях відновлено вуличне освітлення, встановлена камера відео- спостереження, відремонтували дороги, провели бездротовий Інтернет. Тепер село має  у Всесвітній павутині свою Інтернет - сторінку. У 2012 році зроблено ремонт у сільському будинку культури і краєзнавчому музеї. Бібліотеку перенесено у більш зручне приміщення і підключено до системи опалення (2011 рік).

У березні 2013 року відкрито новий спортзал, який наповнено новими спортивними снарядами та спортінвентарем. Гроші на придбання близько 10 тис. виділило «Відродження». У квітні цього ж року посадили парк у центрі села.

Незважаючи на те, що село у певний час відносилось до різних районів:

до 1961 року – Вільшанського, 1961 – 1962 – Городищенського, 1963-1964 – Шполянського, 1965-1966 - Звенигородського, навіть було Київської області, воно зуміло зберегти свою красу і самобутність.

            Зараз у селі проживає 514 мешканців у 315 дворах. Пенсіонерів – 220, школярів – 16. Загальна земельна площа 1773 га.